Добрі люди, ви відчули –
Лютий, а душі весниться?
В золотисто-жовті кулі
Скоро вкриється вербиця.
Всі льоди зимові скреснуть,
Як розквітне перший котик.
Мавкою озвуться в плесах
Сопілчано-срібні ноти.
Аромат смолистий гаю
В барвах рідної бандури
Дух народний звеселяє,
Розганяє все похмуре.
Україно! Всім на втіху,
Вкрийся в проліски й тюльпани.
Негаразди й лиха стихнуть –
Прийде мир… такий плеканий!
Хай верба очистить душі
Від жадоби, зла і скверни.
Дасть Бог, вийдемо із мушлі,
Вірус в пекло Він поверне.
Боже світлий! Кожен просить:
Справди все під квіт вербиці!
Хай радіють верболози,
Світ тепліє і весниться!