Під звук сирен хитає білі штори,
заграва ллється струменем по ламінатних швах,
де нас малих змальовано колись на деревні узори -
де фотокартка дому загорається в тонких пазах,
коли тікають люди і кричать собори
Коли стрясає дах, заглушений ракетним воєм,
і дім хитається та струшує переляк з черепиць,
коли згинаються дерева зі скрипучим болем,
червоний півник, що стояв в вазоні горілиць,
готується злетіти вперше з циферблатним боєм
Готується розплавити маленькі крила,
піднявшись з вибухом і з гулом мертвих стін,
злетіти й кукарікати востаннє до світила,
готується розбити хмаровий заслін
і впасти.
Там, де жив, там, де оселя мила