Розплющу очі… це був тільки сон,
А жах ще й досі душу пробирає,
Сирени по країні в унісон,
Ревуть, а десь хтось тихо помирає.
Розплющу очі … вже минула ніч,
І сонце в небо підняли солдати,
Увесь народ з напастю віч-на-віч,
Серцями вірними скував могутні грати.
Розплющу очі у безмежний світ,
Де мир шанують і життя перлину,
Де пам’ятають древній заповіт,
І бережуть кожнісіньку людину.
Це тільки ранок, тож пора разом,
Рукава засукати й працювати,
Щоб перелітні завелись гніздом,
Хто втратив захист – мав новенькі шати.
Аби країни луговий вінок,
Завивсь і цвів, духмяніше, тугіше,
Аби, що день – новий і впертий крок,
У даль від того, що було раніше.
Розплющу очі і настануть дні,
Ніщо не зможе їх заплямувати,
Синочки лише оживуть вві сні,
За яких, в церкві свічку ставить мати.
31.05.2022
