*****
Я мислю, мрію, відчуваю,
А отже, я живу зі світом влад,
Але чи дійсно укладаю
У нього певний кóрисний я вклад?
Отак я з думкою цією
Дорогою життя вперед іду,
Душею прагнучи всією
Ту відповідь знайти, та чи знайду?
Шукаючи її, гадаю,
Пізнати слід всі сторони життя
Й оцінювати все, що маю,
Зважаючи на розум, почуття:
На розум, бо лиш він підкаже,
Що вмію і повинен я творить;
На серце, що в мить слушну скаже,
Коли, що, де і як мені робить.
Також беззаперечно маю
Хоч часом дослухатись до порад
Я старших, друзів, що, я знаю,
Мені вперед йти кажуть, не назад;
Туди йти, де мене чекає
Несхибна ціль всього мого життя,
Яку постійно серденько плекає, ‒
Теперішнім покращить майбуття,
Оте майбутнє, що із вами
Ми творимо всі разом повсякчас
Своїми будніми ділами,
Які говорять якнайбільш про нас;
Бо ж з часом наше лю́дське тіло
У всіх навік відійде в небуття,
Та кожне прижиттєве діло
Своє продовжуватиме життя.
Євген Ковальчук, 10. 01. 2019
