Вже не варто розкидати,
Треба починати збирати.
Час, тобі наданий для життя,
Вперто маліє,
Бо рухається лише вперед.
А ти ,як і все на Землі,
Не встигаєш за часом.
Хоча тобі здається,
Живеш синхронно з ним.
Ти не станеш вічним,
Хіба. що вічною пилинкою,
В твоєму активі не густо.
Щоб не взяв до уваги,
Є значно кращі за тебе,
Котрі заткнули тебе за пояс,
Статками, успіхами, щастям.
То не значить, що ти
Не маєш любити життя.
До посліднього свого подиху.
(Верлібр)
28 грудня 2021 р.
