Натще серце кохалися так,
Що аж тіло стогнало від втоми
І в екстазі сплелись позаяк,
Ніби нас обєднали судоми.
Серце билось, як зляканий птах,
Кров бурлила і гупала в скронях.
Ненаситно палким був твій пах,
Тіла жар відчував на долонях.
Ти тремтіла, звивалась в руках
І мене обхопила ногами.
Я вмирав, мерехтіло в очах
І впивався у груди губами.
У конвульсіях билась щораз,
Коли піку сягла насолоди.
Спопелив нас кахання екстаз,
Слід засосів був як нагороди.
Я усю тебе випив до дна,
Ти спустошила всі мої сили.
То була божевільна весна,
Нас обох почуття спопелили.
13. 11. 2022 р.
