Минула осінь... Листопад
Відплакав сірими дощами,
Ракетний грім, залізний град
Летів над селами й містами.
І поринали у пітьму,
Водночас цілі регіони...
І, проклинаючи війну
Людей молилося - мільйони...
... Хай бумерангом полетить
Наш гнів туди, де московити.
Яким "кремлівський цар" велів
Вкраїнське сонце загасити.
Нехай у синьому вогні
Згорять - до сьомого коліна...
Бо переможе в цій війні
Незламна, вільна Україна!
Загоїть рани, розцвіте,
Складе цеглину до цеглини...
... Ніхто у нас не забере
Любов і серце України!