Останнім часом, мов життєве кредо,
Стали близькими ці прості питання,
Устами промовляю:" Як ти? Де ти?",
А в серці оживають хвилювання.
Перед очима виринає образ рідний
З надією, що зараз ти в безпеці,
Що по можливості, коли хвилина вільна,
Ти вісточку даси про себе, відгукнешся.
" Де ти? Як ти?"- повторюється вкотре.
І ось дзвінок! Твоя знайома мова:
" Привіт! Ми досі там! Ти не хвилюйсь! Все добре!
Здоров'я? Все гаразд! Ти розкажи, що вдома?".
Почуєш голос твій - мов на душі світає,
Стає вмить радісно, приємно, веселіше.
Мабуть вже більшого бажання і немає,
Аби живим й здоровим був - оце найголовніше!