У підводному НЕ царстві,
А демократичній країні,
Де хлоп'ят і дівчат
Кит катає на спині.
Там корали сплелись,
Мов крихка порцеляна.
Видно острів, як спис,
Місяць спить за горами.
Хижки, із димарів
Заклубилось, облизує небо.
Заколисує спів,
Якщо спати потреба.
І стаються дива,
Коли в них іще віриш.
Там русалка жила -
Оксамитова шкіра,
Ясний погляд очей,
Ластовиння краплини,
Ніжний обрис плечей
Та волосся, мов хвилі,
Як його розплести
І м'якенький животик,
А у вушках зірки,
Друг - морський диво-котик.
Хвостик мов пелюстки
Величезної квітки,
Але ніжок нема,
Тому їй не побігти.
У стихії води -
Тільки там вона вдома
Та впустила його,
А коли - невідомо...
Чи тоді, як збирав
В кошик гальку і мушлі.
Чи тоді, як пірнав
З аквалангом по душі,
Що можливо іще
Залишались в коралах.
Чи тоді, під дощем,
Як його цілували
Теплі краплі води,
А він їх не помітив.
І не було б біди
Та сплелися їх віти -
Він відтоді не спить,
А вона на поверхні.
Їх єднає блакить,
Що навколо простерта.
Їх вінчає вода
І піщинки сипучі.
Її наснилась хода,
А йому сни пекучі,
Що вона попливе
І назад не поверне.
І отам, де живе -
Проростає вже терен.
Чом буває ось так,
Коли двоє єдині,
І від Бога є знак
А для щастя - години?
Надихнулась цією картинкою красивою, скрізь тепер з нею ношуся)
Авторська начитка https://youtu.be/MLRiC-hNRao
Абсолютно ніжно, казково, красиво, сумно і радісно. На мою субєктивну думку, цей вірш, прочитаний Вашим голосом, з усіх звучить чи не найкраще. Дуже музичний, гармонійний.
Дуже ніжно, легко, як пір'їночка.. І так само легко й звізуалізувався, завдяки Вашим чарівним порівнянням)
І картинка - супер! ^^
P.S. Нагадався мені мій вірш "В обіймах Русалки (Війна)", загляньте
Вдячна, що аж обійнятися хочу з вами🥰
Я просто полюбила цей вірш, а мало хто його полюбив, тому мені приємно, що хтось ще вподобав його крім мене)
Бо тоді ми наче дурники вдвох) - вірш і я)
І так само легко й звізуалізувався, завдяки Вашим чарівним порівнянням)
Дуже сподобалось. Дякую! 
