Від автора
Спогад подібний до порнографії.
Забування – наче повернення до цноти.
Шлях від одного до іншого – це найчастіше скорбота. Саме такий процес визначив форму цієї книги.
Скорбота – не планомірний процес, є багато варіантів її вираження, що не призначені для запису. Елізабет Кюблер-Росс і Девід Кесслер у своїй головній праці «Про скорботу й скорботність» пишуть, що стадії, які представлені в їх книзі, “...потрібні не для того, щоб сховати безладні емоції в гарну обгортку. Це реакції на втрату, яка може статися у багатьох людей, але це не типова реакція на втрату, тому що не буває типових втрат. Наше горе є індивідуальним, так само, як і наше життя”. Також і "розділи" цієї книги, що не символізують якусь конкретну стадію, потрібно розглядати у всій сукупності тексту й поза часом.
Смерть змінює наші погляди на життя й усе те, що життя продукує, ці вірші включно. Більшість із них були написані не для того, щоб явно висловити прийняття смерті, але всі вони можуть бути розглянуті саме так. Коли Басьо попрохали написати передсмертний вірш, він відповів, що таким можна вважати будь-який з тих його віршів, що були створені у зрілому віці. Те саме з віршами цієї книги. Те саме з кожним з нас.
Джим Касіан,
Вінчестер, Вірджинія
Передмова
Чудеса знаходять притулок у близькості: у торканні кінчиком пальця, раптовому переході до сутінків. У таких випадках зникає мова, і те, що залишається, не має назви. Проте в серці виникає особлива мова – поза словами. Хайку говорять цією мовою, їх називають об'єктивним і навіть анти-романтичним мистецтвом. Одначе в непередбачуваних, рухомих жилах цієї поезії філософія та любов можуть змішатися та викликати запаморочення від мінімалізму та чуттєвості.
у згаслім багатті вугілля шепіт
повзе туман
вже по коліна
у місячному сяйві
Джим Касіан понад 25 років застосовував свій досвічений слух та неупереджений розум для дослідження цього мистецтва, і зробив серйозні висновки. Хайку – найкоротший жанр сучасної літератури, досить близький до того, щоб опинитися на межі небуття. Один із аспектів поетичної майстерності полягає тут в умінні автора зачепити словами крихту реальності – й створити з неї багатовимірний космос. Незважаючи на об'єктивність, на сторінках цієї книги залишається таємниця.
Ці сім циклів по 17 хайку продовжують лінію жанру, початок якій дали імажиністи. Вона була підхоплена Стівенсом і Вільямсом, Елюаром і Пасом, а також містилася у творах "бітників" та L=A=N=G=U=A =G=E поетів, не перериваючи зв’язку з японською традицією, давньою та сучасною. Ймовірно, винятковою рисою цієї збірки є прийняття досвіду модерну 20-го століття, а не відмова від нього. Довгий час більшість хайку дотримувалися старої спрощеної формули, пов'язаної з об'єктивним реалізмом (те, що японський критик Хасегава Каї назвав "garakuta-haiku" - "сміттєві хайку)". Цей підхід забороняв метафори, сюрреалізм, логічні парадокси та ін. Використання такого модерного досвіду в хайку допомагає зробити ці вірші справжнім мистецтвом та додає новизни, якої потребує жанр.
крізь хмари
бачимо хмари, та й ті
бачимо наскрізь
Це не просто новації задля новацій, це новації заради повернення. Зокрема, відбувається повернення до природи; водночас і природа вірша сприймається як місце проживання.
зоряна ніч ще чути відлуння Великого вибуху
сняться
метелики
у спальному мішку
Поезія хайку пропонує читачеві унікальний досвід, що його найкраще описує японський термін "кіре" (буквально, "розріз"): це розрізання часу та простору. У західних мовах цей ефект зазвичай втілюють за допомогою тире, двокрапки або крапки з комою, щоб підкреслити паузу в хайку візуально та концептуально. У збірці Джима представлено безліч віршів з використанням “кіре”, що співзвучні з сучасними японськими хайку. Погляньте на цей тривірш, що на перший погляд здається прикладом чистого реалізму:
весняний шквал
бесіда на веранді
змінює напрямок
Можливе зустрічається тут із неможливим, коли природа (нелюдське середовище) втручається у побутову сценку. Хоча тут немає жодного елемента, який був би відверто “необ'єктивним”; перефразовуючи Вільямса, немає жодних ідей, окрім тих, що втілені у речах: веранда, шквал, бесіда. Вплив "Кіре" заснований на техніці читання, характерної для жанру – уповільнення рухів очей, зупинка, щоб виявити те, що відсутнє. Основна пауза зроблена між другим та третім рядками, без розділових знаків. Коли я вперше читав це хайку, я одразу подумав “чому?”. Чому і як пориви вітру змінюють напрямок розмови? Саме "кіре" провокує виникнення питання, наголошує на його важливості. Але відповіді немає, і незакінченість історії – немов прочинені двері. Щось є поза межами слів, і уява приносить нам участь у цьому, а отже, можливість близькості. Вірш не формується без особистої участі. Через несподіваний розрив у часі та просторі, через раптову забаганку погоди, наш досвід вірша змінюється – з дослівного на гіпотетичнй. Говорячи про техніку, ми могли б відзначити тут шумові алітерації (“с-” у “весняному” та “бесіді”, “ш-” у “шквалі”). Але цей вітер через “кіре” вибиває нас із колії, струшує читача разом із тими, хто на веранді. Де ж ця веранда, і про що там йде розмова? Слова, відрізані у останньому рядку, ритмічно завершують вірш, множать варіанти прочитання хайку – це не просто зміна теми в бесіді на веранді, а й момент зупинення читання, момент роздумів, момент недвоїстого буття у мить злиття читача та вірша, абстрактного і конкретного. Тут сходяться природа, культура та вічність.
У цьому поєднанні відбуваються й метаморфози: автор пропонує нам розглядати ці вірші не крізь власний досвід, але через призму всього поетичного циклу скорботи. Такий метод надає несподіваної новизни навіть знайомим віршам, і додає такі виміри, які без нього можна було проґавити:
феєрверк
білизна
її горла
наприкінці посту смак твоїх губ
У цих віршів ще багато переваг, які я особливо ціную – творче використання мови, наприклад, і новаторські технічні прийоми. Додайте до цього списку ще й пробудження такого розуміння, що розширює, поглиблює та оновлює нашу мету як людства загалом. Ознака справжнього поета в тому, що він може відкрити нам цей вимір, знайти таку мову, яка відводить нас від буденності нашого життя, навіть якщо використовує її як матеріал, і дає нам можливість досягнути грандіозних, разючих сфер людського розуму та космосу.
безмісячна ніч
поглиблюється
бачу щодалі більше
Річард Гільберт,
Кумамото, Японія
Частина 1: Ago / Раніше
1
перше кохання –
він пише її ім'я
на снігу
2
прогулянка
в саду раптово
його план
3
поле перетинає
смуга трави що схилилася
де ми пройшли
4
саме зараз
коли життя з'їхало з глузду
форзиція
5
наприкінці
посту смак твоїх
губ
6
весняний шквал
бесіда на веранді
змінює напрямок
7
весняний бриз –
собака біжить
у своєму сні
8
нема чого купувати літо
9
спекотний день
весь сад звучить
однією бджолою
10
багаття згасає
ми тільки голоси
вночі
11
повзе туман
вже по коліна
у місячному сяйві
12
феєрверк
білизна
її горла
13
дамаська троянда
глибше і глибше
в сутінки
14
тільки білий метелик
з лісу зеленого
знову і знову
15
не розмірковуючи
кохатись під час
урагану
16
вітряний день
я думаю
музикою
17
обійняти на прощання
усі місця
яких ми торкалися
Частина 2: Agon / Біль
Denial
Заперечення
18
траурна хода
в кожному вітровому склі
її відблиск
19
шлях додому –
сходинки ескалатора
зникають
20
знову інакше
вночі ті ж зорі
колихаються
21
приїзд додому –
в моїй дитячій спальні
ті ж фіранки
22
місце
де ми колись пили
спека
23
все ще досі на місці
коли я заплющую очі
блискавка
24
зламаний паркан –
вусики в'юнка шукають
зниклу жердину
25
м'якість
у лісовій тиші
тихий жіночий голос
26
марення...
небо поглиблюється
у космос
27
гірська дорога –
фари гаснуть
серед зірок
28
довга повільна крива –
знову їду
під гусячим клином
29
вийшов з кінотеатру
намагаюся повірити
у реальність світу
30
зимове усамітнення
підтримую весь день
маленький вогонь
31
Валентинів день –
шипи зрізані
з троянди
32
хурма
все ще на гілці
додатковий день року
33
прихована
стежка крізь ліс
рівнина під снігом
34
ластівка пролетіла
довго потім
дивлюсь у вікно
Anger
Гнів
35
у лихоманці
я мрію про колір
якого немає
36
гірка ніч
навіть краплі з крану
уповільнюються
37
холодна ніч
весь ранок не виходить
з каміння
38
перша ніч весни
сусідка плаче
на веранді
39
різкий вітер
грюкнули металеві ворота
грюкнули знов
40
чую голоси
що говорять не зі мною
весняні сутінки
41
безсоння –
скрінсейвер сяє
в темному вікні
42
місце
куди не дістатися
свербить твоя відсутність
43
у басейні
зруйнованого курорту
дикі качки
44
літній серпанок
міст
що йде в нікуди
45
постріл
довге
озеро
46
комар
я ні в кого не влучив
крім себе
47
стругаю
допоки світло
не згасне
48
диня розколюється
надвечір –
літня спека
49
день
вигоряє
світлячки
50
гуркіт реактивного двигуна
в пружинах ліжка
літня ніч
51
немає виходу
з цих гір
гуркотіння грому
Bargaining
Торг
52
хуртовина
після нашої суперечки
потреба розповісти тобі
53
рубати дрова –
хтось робить те саме
за мить
54
замерзлий рай
маленький шматочок пекла
в дров'яній печі
55
у згаслім багатті
вугілля
шепіт
56
постійний вітер
час від часу
аромат ірисів
57
крізь хмари
бачимо хмари, та й ті
бачимо наскрізь
58
глибоко у космосі
червоний зсув
моїх думок
59
переривчастий дощ
сподіваюсь що проясниться
сподіваюсь що ні
60
гусінь
склалася удвоє –
життєва криза
61
лист в'язня –
багато простору
між словами
62
зализувати кров
з рани
всередину
63
візит до психіатра
лабіринт коридорів
до її кабінету
64
раптове похолодання
автоматичні двері
повільно відчиняються
65
у наметі
під дощем
я стаю
кліматом
66
розгойдування
назад і вперед
спілкування
67
осінній дощ –
чиркаю сірником
вдруге
68
досі доводиться
вимовляти слова
вголос
самотність
Depression
Депрессия
69
монастир –
двері каплиці відчиняються
всередину
70
хуртовина –
вітання зникає
з килимка під дверима
71
віскі
потягую доки
воно не полюбить мене
72
зимовий берег –
такий довгий
коли нікого немає
73
згасає остання зоря –
важко веслувати
до темного берега
74
бурульки
форма
гравітації
75
жодного острова
в самому центрі моря
самотність
76
не йде
на поклик господаря –
весняний вітер
77
вечірній дощ
малюнок на шпалерах
повторюється
78
при свічках
комар не квапиться
з кров'ю
79
озираюся
пил який я підняв
все ще висить
80
перший осінній вітер
я не помітив як ножем
порізав палець
81
місяць блищить
в порожній пляшці
літня ніч
82
утоплена міль
віск твердне
навколо неї
83
гуркіт грому
темрява глибшає
на відстані
84
виїхав крізь
свої власні вихлопи –
осінній вечір
85
нескінченний сувій
туалетного паперу
цього ранку
Acceptance
Прийняття
86
з річки
витікає річка
місячна
87
човник
у безкрайому морі –
весняний ранок
88
мертві обчислення
початок
відливу
89
не пам’ятаю
як перестав слідкувати
за музикою
90
порожня пляшка
минуле відбулося
тут
91
у сутінках
її вірш читаю
інакше
92
розповідаємо історії
поки світляки
мерехтять на деревах
93
безмісячна ніч
поглиблюється
бачу щодалі більше
94
тихий вечір
з нічними метеликами
під Чумацьким Шляхом
95
ранок у місті
кран підіймає по стіні
власну тінь
96
камера на 8 мм
від батька лишилися
самі електрони
97
легка пара
над струменем сечі –
перший день осені
98
опале листя
з лісу виходить
будинок
99
таборую сам
тріск сухих гілок
у вогні
100
зоряна ніч
ще чути відлуння
Великого вибуху
101
після снігу
бліда жовтизна
білого дому
102
останній фрагмент
вкладено в пазл
напередодні Нового року
Section 3: Again
Знову
103
грім опівночі
годинник
обнулився
104
весняний дощ
коли я лежу
нерухомо
105
молоде листя
чужа дитина
махає мені вслід
106
політ орла...
затишшя
в розмові
107
сам просто неба
одна зірка потім
багато
108
сняться
метелики
у спальному мішку
109
на чужому березі
есперанто
хвиль
110
камінець з Граунд-Зіро
поклав у кишеню й жбурнув
в океан
111
відбитки моїх
пальців на бабці
в бурштині
112
підняті весла
пробудження несе мене
до берега
113
передавання глечика
тепло
багатьох рук
114
спекотний день –
шершень залипнув наполовину
у струшеній вітром груші
115
сутінки
я повільно перетікає
в не-я
116
нічні хмари
розвіялися
безмежність
117
додому проводжає
незнайомий собака
осінні сутінки
118
тільки листя
звіяне вітром
у моїх думках
119
на день народження
ще одне турне
навколо сонця
ID:
973164
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 07.02.2023 20:28:07
© дата внесення змiн: 07.02.2023 20:28:07
автор: Станислав Бельский
Вкажіть причину вашої скарги
|
