Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Прозектор: Люблю… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Артур Дмитрович Курдіновський, 12.05.2023 - 02:33
Ці спогади і відчуття - водночас і солодкі, і гіркі! Написано майстерно! Дякую!
Ярославко відповів на коментар Артур Дмитрович Курдіновський, 13.05.2023 - 23:58
Велике спасибі, радий, що читаєте
Ярославко відповів на коментар Світлана Себастіані, 25.03.2023 - 19:53
Щиро вдячний! Чорт з тими інтернет-вподобайками, головне, що Вам сподобалося по-справжньому)
Світлана Себастіані відповів на коментар Прозектор, 25.03.2023 - 19:57
Добре, що Ви не маєте залежності від похвал. То, здається, нечаста чеснота для творчої людини.))А вподобайки здебільшого ставимо на знак подяки і підтримки. Ярославко відповів на коментар Світлана Себастіані, 25.03.2023 - 20:11
Скажу більше: я вважаю, що незалежність від похвали має бути обов'язковою для істинного митця. Я пишу, бо ніби можу, а публікую, сподіваючись, що хтось знайде тут щось спільне для себе, що комусь мої рядки подарують світлі емоції. Однак визнаю: читати відгуки читачів завше приємно, якими б вони не були, бо усвідомлюю, що хтось витрачає час свого життя для того, щоб проявити увагу до мого хобі) Радий, що заходите НАСИПАНИЙ ВІКТОР, 24.03.2023 - 20:15
сумно, але чуттєво, яскраво і гарно. більш як 40 років тому мені, початківцю, відомий поет Б.Демків казав: щиру лірику треба писати болем і неспокоєм серця. Респект! Моє шанування, ЯРОСЛАВЕ!
Ярославко відповів на коментар НАСИПАНИЙ ВІКТОР, 25.03.2023 - 13:39
Велике спасибі за світлий відгук і увагу до твору, погоджуся зі словами Бориса Миколайовича
Катерина Собова, 24.03.2023 - 18:11
Чомусь пригадалися слова з пісні Мы выбираем, нас выбирают, как это часто не совпадает...". Прекрасний вірш, так виразно передані почуття! Вищий бал і - в обране!
Ярославко відповів на коментар Катерина Собова, 24.03.2023 - 19:42
Щиро вдячний, як за прочитання, так і за високу оцінку
Дмитрий Погребняк 555, 23.03.2023 - 21:39
Коли у вірші сяють промінці кохання то він завжди зігріває ніжністю.Гарний вірш!
Ярославко відповів на коментар Дмитрий Погребняк 555, 23.03.2023 - 23:14
Велике спасибі, приємно, що завітали
Zorg, 23.03.2023 - 18:20
Ну что тут скажешь: и в душе отыгравшая брага на поэмы мои пролилась. Так бы подытожил Есенин. Великолепно подобран размер, что немаловажно! Перечитал несколько раз. Такое впечатление, что и Высоцкий приложил перст к стихо, ибо:Мне надо — где сугробы намело Где завтра ожидают снегопада! А где-нибудь всё ясно и светло Там хорошо — но мне туда не надо! Именно в таком ключе и размере я воспринял ваше произведение. Однако есть ещё над чем поработать. Слегка перенасытили образами. Бриллианты не всегда сочетаются с изумрудами даже в изделиях маститых кустарей. Прихрамывает техника исполнения. Много слов - много согласных! Это убивает читабельность. Если при быстром прочтении снижается темп на какой-то строчке, значит ее нужно починить. ( Лиш, уж) лишаи и ужы не красят. Слова паразиты, которыми заполняют пространство ради размера. Лиш серце знов пригадує її У дні ці, душу труячи печаллю. Та серце знов пригадує її, Коли гірчить від роздумів печаллю. Есть ещё по мелочам, но на то они и мелочи, чтобы иногда на них не обращать внимания. Итог: великолепное монолитное произведение! Надеюсь, Я не позволил себе лишнего и буду понят автором. Спасибо.
Щиро вдячний Вам за прочитання і розлогий відгук, автор таке цінує. З творчістю Висоцького практично не знайомий, проте, враховуючи Ваші асоціації та згадки у власних же творах, візьму до уваги. Я ще навіть рекомендовану Вами "Сповідь хулігана" Єсеніна не прочитав, навчання обмежує.
Щодо образів - визнаю, при написанні хотілося вмістити "все з думок і побільше", я б сказав, що тут це на межі. Про лишаїв та вужів (усміхнули) чув, останні місяці особливо прискіпливий до своїх робіт. Поки що для "лиш/лише" у мене поблажливе ставлення, але все ж змінюється. Взагалі пишу всі вірші, як і цей, "від А до Я" за раз, тому тямлю, що недоліки бувають. Вихідними на спокійну голову перегляну знов, хоча сумніваюсь, що щось сильно зміню. Однак обов'язково візьму Ваші поради на майбутнє, все одно в цю пору відчуваю певне творче піднесення. Ще раз спасибі і щасти!
Поэты ходят пятками по лезвию ножа
И режут в кровь свои босые души Высоцкий - величайший бунтарь всех времён. "Дайте собакам мяса", "мы в очереди первые стояли", "песенка антисемита" только за эти произведения был повинен смерти в те времена. Но самое яркое, на мой вкус, это "фатальные даты" Я дам вам ссылку, послушаете и определитесь, стоит ли дальше изучить творчество, или нет. Мне очень жаль, что подобного поэта нет среди украинских авторов. Но, ведь никто не мешает впитать чужие образы, переосмыслить и выразить, но уже на украинском. https://youtu.be/7dBHtCKFaUw Дерзайте, Украина нуждается в новом ветре перемен, в том числе и поэтическом. P.S. Як раз у рік ряхтить плодами сад, Так раз в житті любов буяє цвітом. Наиярчайшие строки, которые в дальнейшем будут подхвачены. Ярославко відповів на коментар Чайківчанка, 23.03.2023 - 23:11
Надзвичайно вдячний, радий, що сподобалося
Н-А-Д-І-Я, 23.03.2023 - 16:06
Чудово і майстерно написаний вірш. Може, ж ще збудеться? Ще ж не вечір...
Враховуючи, що муза давно живе з іншим за сотні верст, то малоймовірно. Хоча, знаючи, що життя - штука непередбачувана, хто-зна... Спасибі за візит і коментар
Букво-їжка))), 23.03.2023 - 16:06
Сумно... У нерозділеного кохання лише один плюс: воно народжує чисті, ніжні, зворушливі та дуже красиві вірші! Ваш вірш - не виняток) Бажаю Вам тільки взаємної любові! Ви її, як ніхто інший, заслуговуєте
Ярославко відповів на коментар Букво-їжка))), 23.03.2023 - 23:05
Погоджуся з Вами, багато митців (та й не тільки) так казали, правда, головне не закінчити потім трагічно. Красно вдячний за візит і побажання, щасти!
|
|
|