Життя чомусь нас розлучило,
На різні шляхи розвело,
Невже ти про мене забула,
І все що між нами було?
Може ти важко вдихаєш,
Можливо тобі теж болить,
Але не мене ти чекаєш
На свій "королевський" обід.
В обіймах холодної ночі
Під серця самотнього стук,
Тебе забувати не хочу,
Тепло твоїх лагідних рук.
Коли новий день зустрічаю,
Який як вчорашній мине,
То в ньому надію я маю
Що ти не забула мене.
Прислухавшись до порад і думок Катерини Собова і Наталі Косенко-Пурик
вирішив переробити вірш.Дякую друзі!
варіант 2
В обіймах холодної ночі
Під серця самотнього стук,
Тебе я забути не хочу,
Тепло твоїх лагідних рук.
Життя чомусь нас розлучило,
На різні шляхи розвело,
Невже ти мене розлюбила,
Забула про все що було?
Може ти важко вдихаєш,
Можливо тобі теж болить,
Але не мене ти чекаєш
На свій "королівський" обід.
Життя чомусь нас розлучило,
На різні шляхи розвело,
Невже ти мене розлюбила,
Забула про все що було?
Коли новий день зустрічаю,
Який як вчорашній мине,
То в ньому надію я маю,
Що ти не забула мене.
Життя чомусь нас розлучило,
На різні шляхи розвело,
Невже ти мене розлюбила,
Забула про все що було?
В думках я тебе обіймаю,
Шепочу тобі про любов.
А в серці надію плекаю-
Життя поєднає нас знов.
Життя чомусь нас розлучило,
На різні шляхи розвело,
Невже ти мене розлюбила,
Забула про все що було?
Дякую,Наталі! Оте "трішки" не давало спокою мені доти ,доки я з ним не розправився.Як на Вашу думку другий варіант?,перший я залишив для порівняння,потім видалю.
Трішки в першому куплеті вибились з рими.
