Темні очі у війни.
Сповненії люті, злості,
Безпощадності вони
І у того, хто не в гості
Йде на іншу землю, край,
А щоб підкорить собі
Весь народ, що рідний край
Палко любить, далебі.
Очі у війни, мов море
В шторм. У них немає дна.
Не вода в них, сльози-горе
Ті, що виклика війна.
Очі у війні жорстокій
Підлі. Погляд – гострий, мов
Ніж. Душевний мир і спокій
Розрізає він немов.
Очі у війни не плачуть.
Викликають плач вони.
Нерви в тілі наче скачуть
Від усіх жахіть війни,
Вириваються назовні.
Сил, щоб стримать їх, нема.
Невимовний біль уповні
Душу й серденько пройма.
Очі у війни страшенні.
Той, хто дивиться у них.
Почуття свої блаженні
Всі лиш топить в них одних,
А натомість виринають
Із очей війни сумні
Почуття, що огортають
Душу, серце ночі й дні.
І без краплі співчування
Мучать їх лише вони,
Доки не прийде остання
Мить. Це очі у війни.
Євген Ковальчук, 21. 03. 2022
