Знов струс землі і сильний грім;
Летять ракети в наш рідний дім
В той дім, ім'я якому – Україна;
Де не здаються, і не стануть на коліна
Це там, де люди звикли до свободи
І там, де не панують ляльководи.
Все терпить дім, крізь сльози, біль і стогни:
С-300, іскандери, дрони;
Все те що, скинув заздрісний сусід
Уже старий, але жорстокий ляльковід.
В житті у нього лиш одна мета:
Все добре стерти, змити, як вода.
На злість йому, і всім його лялькам
Дім не скорити ні ракетам, ні військам
Стояв, стоїть й стояти далі буде;
Народ його, нічого і ніколи не забуде.
Ракети скінчаться, війська загинуть.
І темні дні нарешті геть відлинуть.
І прийде мир в стражденний дім,
А разом з ним і спокій всім;
Повернуться в сім'ю його захисники:
Сміливі, сильні та хоробрі козаки.
Розквітне знову та сумна похилена хатина:
Незламна, вільна, незалежна Україна.
Ворожі війська будуть розбиті ЗСУ. Патріотичний вірш. 
