***
Вона ввійшла, зовсім вже сива,
Біля вогню втомлено сіла,
І раптом запитала тихо :
«Скажи, бо я тепер не знаю,
За що ти мучиш мене, лихо..?
Бо я є молода й красива,
І жити хочу у любові,
А ти мене змиряєш силою
Й замордував уже до крові...
Скажеш мовчати ?
І я мовчу...
А я не можу більше, я втомилася.
Звелиш жити, коли любов топчу..?
За що ти мене мучиш..?
Адже ти ж любиш, мене любиш...
Коханням серця притомилась я...
Не маєш права ти судити --
Любов не судять.
Не можна..!
Також залиш свої «Не можна» ТИ --
Відкинь свої смішні ці заборони,
Хоч зараз, хоч жартома згріши :
Не муч себе безсонням,
У риму з розумом, вірші пиши,
А чи в коханні признавайся...
А якщо почуття не в честі --
На волю мене відпусти,
Чуєш..?
Ти не вбивай мене -- прости»...
І жінка, тяжко так ридаючи,
Сиві пасма навідліг кидаючи,
Твердила :
«Я не знаю -- за що же мучиш мене ти»...
Він онімів...
В звичайний ночі сутінок
Раптом ця буря нежданно ввірвалася,
Зненацька,
Й... думати ніяк :
«Пробачте, я не знаю Вас...
Не я надів на Вас кайдани»
І.., раптом, запитав, здавивши подих в груди,
Як прориваючи слова :
«Як Вас зовуть..?
Скажіть, хто Ви..?»
Вона у відповідь:
«Твоя -- Душа».
-------------------------------------
26.05.2014; PARIS (Place Republique)
================================
(Переклад з російської Е. Асадова на українську)
============================================
(!!!)
Autor ::
Катинський Орест
https://probapera.org/publication/13/23554/vona-uvijshla-syva.html?book=351
(Katynskyy Orest)
https://enigma.ua/articles/vona-uviyshla-siva-pereklad-z-rosiyskoi-e-asadova-na-ukrainsku
Читати :::
http://h.ua/story/406161/
==========================
Прекрасно! 
