Оригинал.
Я не нездужаю, нівроку,
а щось такеє бачить око,
і серце жде чогось. Болить,
болить, і плаче, і не спить,
мов негодована дитина.
Лихої, тяжкої години,
мабуть ти ждеш? Добра не жди,
не жди сподіванної волі -
вона заснула: цар Микола
її приспав. А щоб збудить
хитренну волю, треба миром,
громадою обух сталить,
та добре вигострить сокиру,
та й заходиться вже будить.
А то проспить собі небога
до суда божого страшного!
А панство буде колихать,
храми, палати мурувать,
любить царя свого п'яного,
та візантійство прославлять,
та й більше, бачиться, нічого.
Перевод
Не одолеть мне, так как надо,
но что-то видит зоркий глаз,
и сердце замерло в засаде,
и ноет, плачет без лекарств
дитём голодным в колыбели -
наверно ждёт лихую сталь?
Не жди добра - оно в метели
уснуло, сам царь Николай
его приспАл.
Не воскресить!
Нужна община и задор,
чтоб Обух закалить и наточить топор,
и собираться тормошить.
А то проспит всё голытьба
до божьего, до страшного суда,
а господА над ними хороводить,
добротные дворцы и храмы будут строить,
любить спесивого царя,
угодничество прославлять -
а больше ничего и не видать.
2020
ID:
993006
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Політичний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Поетичні переклади дата надходження: 04.09.2023 03:33:23
© дата внесення змiн: 04.09.2023 03:33:23
автор: Санчо
Вкажіть причину вашої скарги
|