Дощ – казковий, справжня таємниця
І чаклунство дивної природи, –
Безліч крапель чистої водиці
Неупинним з неба ллє потоком.
Перші краплі падають на землю,
І вона неначе оживає.
Зразу ці живильні краплі перші
В лоно спрагнене своє приймає.
Напоївши спраглу землю вдосталь,
Крапельки зливаються в струмочки
Й дзюркотять собі у світ широкий,
Для життя несуть живильні води.
Тільки дощик не завжди буває
Радісним, яскравим і тепленьким.
Часто насувають темні хмари
І собою заслоняють небо.
Краплі ллються, як з відра, на землю,
А сліпучі блискавки при цьому
Осявають спохмурніле небо
І вражають гуркотами грому.
08.11. 2016
