 |
| 1.Родилась у маленькому селі,
Де гори, і ліси, де полонина.
Як є говірка «Край забутий Богом і людьми»,
Та це маленький край держави України.
2.Ласий клаптик української землі,
Де «товстосуми» хочуть землю закупити.
Це край, в якому люди трударі,
Які не можуть без діла сидіти.
3.Я простенька дівчина з села,
«Селючка» скажете, бо так модно виражатись.
Та на людей за ті слова я не тримаю зла
Й у відповідь ще можу засміятись.
4.З зеленими очима, у погляді любов,
На обличчі усмішка завжди.
Й стараюся творити я добро,
Стараюся себе в житті знайти.
5.По житті оптимістичний реаліст,
Так-так, можливе таке поєднання.
"Ходячий позитив, трішки пофігіст"
(Рідко пофігісткою буваю)
6.Навчаюся, працюю, батькам допомагаю,
В міру можливостей своїх.
І кожному я щиро співпереживаю,
Й молю пощади у Бога за вчинений гріх.
7. Вдячна я і долі, і батькам,
За те, що живу на Україні.
І вдячна Богу навіть за той стан,
Який панує у державі нині.
8.Бо не почилає нам Господь страждання,
Якщо Він знає, що не винисемо їх
Кожна людина заслуговує прощення,
Віра в Бога порятує всіх.
|
|
|
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | | | | | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |
|
|
|
|
