 |
| Mariana :: Слова мої…
Слова мої...Вони одні і ті ж...
Нічого нового придумати не зможу.
Їх повторю, як повторяють всі
Жінки із кожного народу.
Слова мої... Вони такі ж сумні,
Як погляд той, що кину на прощання.
Мої слова такі ж самі ясні,
Як і моє нескорене кохання.
Слова мої... Ти не почуєш їх!
Бо Ти їх зовсім чути не бажаєш.
І всі слова, які сказати міг,
На дні душі, мов скарб, сховаєш...
Слова мої... Як вимовити їх?
І як не впасти вбитою від горя?
Бо тих же слів не повернеш мені,
Бо сліз достатньо, щоб розлити море... |
|
|
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | | | | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
|
|
|
|
