"Я верну себе свою жизнь
обещаю"
написано маркером на стене одного
популярного заведения в Киеве
там и кофе и пирожные и модная одежда ожерелья музыка и балконы с невероятным видом
я видел
как туман обнимает небоскрёб
нежно и тихо.
"Любви не существует"
написано на другом этаже этого заведения
а ещё не существует моря
не существует воздуха
не существует снов
и меня
но кофе здесь хороший
снизу кто-то дописал:
"Солнце, кто заставил тебя так думать?"
а я расскажу вам, кто:
болото, по которому трудно дойти до блиндажа с позиции
мины, что падают рядом
завязанная туго на шее верёвка зимы
части людей
разбросанные
причудливо и неряшливо
затерянные в поле
сон, что заставляет кричать
дождь, когда тебе ещё несколько дней ждать смены
и солнце
что спряталось в подвале
из-за воздушной тревоги
действительно
кто заставил тебя так думать, солнце?
Короткий отпуск
несколько дней провожу вместе с милой
вижусь с друзьями
леплю из глины
впервые за два года выпекаю чизкейк
он так себе получился
вместе с подругой наблюдаем
как кошка зимы схватила мышь улицы
держит
я могу дышать
дорогу напротив перебегает девушка
держа за поводок большого худого пса
кое-где выныривают последние этажи хрущёвок
будто пловцы баттерфляем
мерцают гирляндами
ещё немного
и я снова захочу стать частицей
обычного города
выгуливать большого пса
жарить яичницу
пить кофе в симпатичных книжных с высокими полками
это опасно
это очень опасно
спокойная жизнь это болезнь
выбрось эти мысли
как использованные бахилы
беги отсюда
в свой блиндаж
в своё болото
в свои мины
я верну себе жизнь
я верну себе жизнь?
Обещаю.
02.12.2023
(Перевод с украинского)
Оригинал:
* * *
«Я поверну собі своє життя
обіцяю»
написано маркером на стіні одного
популярного закладу Києва
там і кава і тістечка і модний одяг намисто музика та балкони з неймовірним виглядом
я бачив
як туман обіймає хмарочос
ніжно та тихо.
«Любові не існує»
написано на іншому поверсі цього закладу
а ще не існує моря
не існує повітря
не існує снів
і мене
але кава тут добра
знизу хтось дописав:
«Сонце, хто тебе змусив так думати?»
а я розкажу вам, хто:
болото, по якому важко дійти до бліндажу із позиції
міни, які падають поруч
завʼязана туго на шиї мотузка зими
частини людини
розкидані
розгублені по полю
химерно та неохайно
сон, який змушує кричати
дощ, коли тобі ще кілька днів чекати на зміну
і сонце
яке заховалось в підвал
бо повітряна тривога
дійсно
хто тебе так змусив думати, сонце?
Коротка відпустка
кілька днів разом з дорогою
я бачусь із друзями
ліплю з глини
вперше за два роки випікаю чізкейк
який так собі вдався
разом з подругою спостерігаємо
як кішка зими схопила мишку вулиці
тримає
я можу дихати
дорогу напроти перебігає дівчина
тримаючи за повідок великого худого пса
десь виринають останні поверхи хрущовок
наче плавці батерфляєм
мерехтять гірляндами
ще трохи
і я знову захочу стати частиною
звичайного міста
вигулювати великого пса
смажити яєшню
пити каву в симпатичних книгарнях з високими полицями
це небезпечно
це дуже небезпечно
спокійне життя це хвороба
викинь ці думки
наче використані бахіли
втікай звідси
в свій бліндаж
в своє болото
в свої міни
я поверну собі життя
я поверну собі життя?
Обіцяю.
