|
***
Коли -- реквієм крил...
***
Ми не хочемо,
Але мусимо --
Пройти шлях,
Оцей --
Людьми..
Ми не знаємо --
Лиш, пізнаємо
То, що було ще,
В самій суті негараздів --
Із тьми,
Де все криється
У душі людській,
Якщо серце болить
І ми ділимось
Тілом людським,
В любові,
Як хлібом століть,..
Бо
У цьому є зміст,
Яким йдемо життям,
Попираючи смерть
Й помагаючи тим --
Хто є поруч,
Як брат чи сестра,
Щоби знову
Оновленим --
Знову віком, як ерою
Воскресити святе,
З небуття --
То, що було і є..,
То, що, завжди -- живе..,
То, що, втратами,
Духу
Ми тримаєм -- у собі,
Як, у змісті -- життя..,
Бо це є найсвятіше,
Як наше людське --
Самопожертвування,
Щоб воскресла,
Понову,
Людськая,
У новому тілі Всевишнім --
Душа..,
Коли
Реквієм крил
Нам співають Ангели,
Що приходять з життя
І...
Не хочемо,
Ми --
Але мусимо
Пройти шлях,
Оцей --
Духом оновлення,
Щоби не тільки
Родитися,
Але й БУТИ
Людьми..
---------------------------------------------
16.01.2024; Paris (Aurora)
=======================
(!!!)
"Надія -- хороший сніданок, але погана вечеря..."
----------------------
(Ф.Бекон)
=======================
(!!!)
Autor ::
Катинський Орест
(Katynskyy Orest)
=======================
ID:
1003242
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 16.01.2024 14:23:00
© дата внесення змiн: 16.01.2024 14:23:00
автор: MAX-SABAREN
Вкажіть причину вашої скарги
|
Якщо існує реінкарнація, то хочеться прийти знову у цей світ людиною, яка творить добро!
