У моєму коханні до тебе завжди є весна
Я вітрами легкими ласкаю хвилясте волосся
В животі і у грудях гаряче проміння вляглося
І в повітрі сплелись чоловіча й жіноча рука
У моєму коханні бурхлива ріка з почуттів
А розмови, волого як краплі лягають на ноти
"Вам за сорок? Кохання? О, Боже, які ідіоти!"
Але вже затягнуло по вуха в розбурханий вир
У кохання мого в розпорядженні цілі світи
Міріади стожарок цілують твої ніжні плечі
Я їх гладжу руками, коли засинаєш, до речі,
Я тебе загубив там колись, щоби знову знайти...
В любви идиотизма нет.
Напротив, чем нам больше лет,
Сильнее ценим мы её,
Хотя не стоит ничего:
Мы любим просто ни за что,
Как в старом с Чаплиным кино.
tru відповів на коментар Talia, 19.05.2024 - 16:50
Так і хочеться крикнути- ідіоти, не вздумайте розкохатися)
Красиво, ніжно, пір'їнкою по зап'ястку
tru відповів на коментар Kлер Клер, 01.04.2024 - 11:07
Дякую
Бідні закохані, усі їх вважають ідіотами)
Kлер Клер відповів на коментар tru, 01.04.2024 - 16:59
Бідні, але багаті)
Вчора читала в Ремарка щось типу - що я можу їй дати, крім кохання, це ж все-одно, що нічого
- о, нічого це вже більше за щось, це можна сказати, що все!)
