Я зовсім рано встав, сувора реальність..
На столі заспав, чекав аспіринові будні.
Потягло знадвору зарозумілістю, о це явно!
Знизу гвалт..
Сусідка з-за вікна, верещить шо дурна.
- глянь що ти наробив свиня!
Торкає, пронизує всього моя неясність,
передує необачність у вчинках моїх.
-то не я!
І моя тодішня рига - слизька реальність..
Так думав я наосліп і не згадаєш..?
І по білизні.., на просох виставила з-за вікно.
І мої аспіринові будні ламають все..
Досить вже!
Голова гуде, маєте щось до мене?
Доконайте ще ви мене!
Мої думки нетверезі.
Перебрав! Повизбирувати би
згадки що робилося учора,
що так спроквола наводив фокус..
Це все через неї..
і зрештою - кіна не буде!
Опісля блудні ночі заблукані,
на стрих полізти а там на дах,
щоб вдихнути повітря смак.
Щоб не знати себе задушеним.
Я не приречений!!!
Курвий син зліз звідтам! -
горланить хтось із тіней ночей,
що влаштує мені «добре свято».
Обіцянки, - прийди!
Побий мене грім!
Це сон, це сон але ж вона поруч..
Під столом?! Сопить,поглянув та це не вона,
розпита пляшка рому лишньою була!
Розкидані ігрові карти по всій хаті..
Чи не занадто?
Я ходив в просонні у неясній штольні
мого життя для мене забракло гальм!
У моїй манері, де? - штанів нема!
Нечиста схимарила мене!
Не знайти у цьому гармидері ніде їх..
Все догори дригом в мотлох уся моя
весела компанія, що населяє моє життя..
Гамселить в двері їх зара рознесуть..
Відчинивши і..- натомість ”на тобі!” довбню!
І враз завбачливо прицільно натраплене
на мене відро холодної води..
Просякло мою дивність, оторопів,
застиг..
І незнайомка така насподі розривається
від сміху, такого невгамовного сміху..
Мене взувають, мене чіпають почуття..
До і після, зіставивши начисто -
та це ж вона!
Додало їй ще більше правоти..
Залиті кляті півні вже прокинулися.
Просвіти в памʼяті знайшли себе.
Небезпечно мені далі йти?
І дія шторму то не все?
До чого це все веде?
Знайомся! Дочка сусідки?
І як мені далі з цим жити?..
І так з відром на голові без штанів і з мрією про неї..
