Із гаю птаха, соловей,
Сягнув в далекі знойні далі,
Щоб договір птахи з ним вклали,
Що соловей він і співає.
Та пісня вже нажаль не та,
Не люблять люди солов'я.
Оце його ку-ку
Ніяк не личить солов'ю.
У клітці птахи не співають,
Клюють пшоно лиш попугаї.
Лиш славить клітку золоту,
Лякає всіх його ку-ку.
***"Не слышны в саду даже шорохи"***
Седая ночь..
Очень устал.
Каждую ночь
Сон гонят прочь
Подмосковные вечера.
Ноты не те,
Воет сирена:
-Вторая смена.
-Вторая смена.
Маразматики вверху
Крутят музыку свою.
Снова, снова не усну.
А рассвет уже все заметнее...
Не забыть нам увы никогда
Ни убийств, ни мракобесия
В подмосковные вечера.
***
Изауры, Марии..
Скачки энтропии..
И слезы сами
Катились, катились.
След чернил на листке..
Влажно, вновь влажно
Там, на щеке.
Колонии всюду..
Трудней и трудней..
Оазис в пустыне,
Палящее солнце,
Слез изобилие.
Проснитесь,
Проснитесь..
Вы ж на фазенды
Вновь угодили.