Чотири роки плачу, плачу, плачу,
Ти не знайомий, рідний, як дитя.
Як твою смерть я ворогу пробачу,
На жаль, коротке тут твоє життя.
Знаю, ніколи ти не був байдужим,
Завжди попереду, тебе чекає бій,
Чесно служив державі ти і людям,
Не забував обов'язок скрізь свій.
Ти Воїном народжений від роду,
Цій справі присвятив своє життя,
Виборював ти правду для народу,
Та мріяв про щасливе майбуття.
Хіба ж ти міг би осторонь стояти,
Коли смерть побратимів забирала,
Їх кинувся від смерті рятувати,
Хоч міна там й на тебе вже чекала.
Ти Янголом полинув з бою в небо,
Своє життя ти друзям там віддав,
І кожен хто тебе з дитинства знав,
Казав, що Богу теж саме такі і треба.
А як ми всі без тебе тут, Тарасе?
Кохана, ненька, тато, Україна,
У небі темнім зірка зайнялася,
Як пам'ять про усіх вас хто загинув...
Багато так тих зірочок вже в небі,
Палають й там ваші серця любов'ю,
Ми не забудемо, Тарасе наш, за тебе,
Ведеш ти з неба, Янголів до бою.
Галина Грицина.
ID:
1017718
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 16.07.2024 20:26:02
© дата внесення змiн: 16.07.2024 20:26:02
автор: синяк
Вкажіть причину вашої скарги
|
