Тримаю в одній руці землю,
в іншій - листя життя...
Жити в минулому - затишно,
майбутнє - провалля,
без вороття...
Там можуть і крила дати,
а можуть - терновий вінець...
Не знаючи про свій початок,
прокручую сотий кінець...
Бачила: стигнуть горіхи,
Чула: каштанів гул...
Відчуваєш... сумую без тебе,
колисаючи слово в руці...
🧚Джерело натхнення та світлина: сторіс з Instagram Ірини Віан💛
Чудовий вірш! 
