ОДНІ ТА ІНШІ
Одних стираєм, наче крейду з дошки,
А інших з болем з серця вирива,
За першими не шко́да ані трошки,
За іншими в розпуці потопа.
Без перших ми живем у цьому світі,
Зате без других в муках вижива,
Крути-верти, та правди ні́де діти,
За іншими ми сльо́зи пролива.
Одні ідуть й слідів не залишають,
А інших слід і час не витира,
Одні наза́вжди в пам’яті вмирають,
А інших пам’ять, мов альбом горта.
Одні, мов крига, душу так холодять,
Теплом душевним інші зігріва,
Немов примари перші ходять й ходять,
І двері іншим навстіж відкрива.
Одні для тебе– місце опустіле,
Натомість інші всесвітом стають,
Був час, що перші випустили стріли,
А інші рятувати за́вжди йдуть.
Одних, немов полову, викидаєм,
А іншим небо хилим від душі́,
Добірні зе́рна серед всіх шукаєм,
Не продаємо душу за гроші́.
Тому́ одних стираєм, наче крейду,
А інших, як зіницю бережем,
Це робиться, погодьтесь, не по Фрейду,
Й мости для перших палим не вогнем.
08.08.2024 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2024
ID:
1020412
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 20.08.2024 09:55:51
© дата внесення змiн: 20.08.2024 09:55:51
автор: КОРОЛЕВА ГІР
Вкажіть причину вашої скарги
|
