Вітер співав листочку
Пісні про свої мандрівки.
Листочку кортіло дуже
Швидше піти з домівки.
Листочок просив у гілки:
- Пусти мене в мандри, мамо!
А гілка відповідала:
- Тобі ще занадто рано.
Минула весна, і влітку
Листочок до гілки знову:
- Пусти мене не на довго,
Я потім назад, додому.
А гілка відповідала:
- Як же тебе пустити,
Якщо ти підеш у мандри,
То нам уже не зустрітись.
Осінь прийшла й листочок
Вже гілку не став питати.
Він бачив птахів і думав,
Що також зможе літати.
І він відірвався дому,
Рушив блукати світом.
Та вітер десь був у мандрах
Й листочок не зміг злетіти.
