Запоріжжя моє.
Тут моє містечко, тут моє кохання,
Тут серденько миле, полюбляє зрання,
Місто Запоріжжя, доля та пороги,
Місто де козацька вольниця жива.
Це все Батьківщина - країна що мила,
Дніпро наш священний - віра,надія,любов
І вольниця сниця і конями мчиться,
Життя та кохання вертається знов.
Козаченько, запоріжці,як вас не любити,
Доля ваша, слава наша, іншу загубити,
Щиро треба захищати мати Україну,
Щиро треба полюбляти нашу Батьківщину.
Живи Батьківщина та місто що миле,
І край наш козацький - віра,надія,любов,
Хай вольниця сниться і конями мчиться,
За пороги фортуна, твоя і моя.
Люба моя люба, дівчинка рідненька,
Воля, моя доля, мати вже старенька,
Я тебе кохаю, серденько ще б”ється,
А на край дорозі цвіт барвінок в”ється.
Це все Батьківщина - країна що мила,
Дніпро наш священний-віра,надія,любов,
І вольниця сниця і конями мчиться
Життя та кохання вертається знов.
Б.В.С. лто 2005 року
ID:
11336
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 14.02.2006 10:54:06
© дата внесення змiн: 14.02.2006 10:54:06
автор: Степан Павленко
Вкажіть причину вашої скарги
|