Лунка тиша в царстві сну
Лиш зірок різноголосся
Сивим батогом шмагнув
Злий мороз вітає гостя
Сніг на гілках причаївся
Лине ближче до землі
Тихо, тихо помолився
Срібний місяць у повні
Ніжні, волохаті лапи
Снігом квітчаних ялин
Прагне вітер розхитати
Першим подихом нічним
А мереживо блискуче
Лісні стежки огортає
Кроки радісно озвучить
І сліди запам’ятає
Рупоро-подібне небо
Рознесе повсюди зови
Бо підтримувати ж треба
Сніго-лісні перемови
Гордо пагорби тримають
Цю красу без награвання
І по-братьскі обіймають
Приспані дніпрові плавні
