Є у пустелі місце чарівне,
Де відчуваю я щасливою себе.
Нажаль, пустелі даної немає,
Це знаю я і більш ніхто не знає.
Це місце лиш існує у моїй душі,
Коли нестерпно в серці лиш стає мені.
Коли стає так сумно й відчуваю біль
І щось все точить там, неначе злий той змій.
Коли життя жорстоке і буденне
Все обвило навколо мене, мов колючий терен.
Коли щось горло все моє стиска
Та так, що дихати не можу більше я.
І саме я тоді мандрую у пустелю,
Де все навкруг здається солов’їною треллю,
Де спокій свій душа моя знаходить,
І по оазисах вона там тихо бродить.
27.06.2001р.
