банальними зривами тебе насторожую словами спалюю, сльозами зрошую... я, зрештою, дивна в своїй необачності я...просто із болю, а може із вдячності ти не звертай на це - сама все зношую я відверну лице: "так, перепрошую..."...
ID: 150067 Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики дата надходження: 14.10.2009 18:31:05 © дата внесення змiн: 14.10.2009 18:31:05 автор: Наталка Тактреба
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie