Про що ти думаєш,
коли бруківкою вмирає сніг
і повітря - бакарді голд,
сумні прохожі ,
«Doors» в навушниках,
В руках айфон з моїм е-мейлом
А до літа кілька п’ятниць?
Про що ти мрієш,
Коли я гортаю журнали,
А по ТБ попсові шоу,
і на вішаках розвішані
вчорашні сукні і сорочки?
За чим ти катуєшся,
Дивлячись у вікно,
Слухаючи мої вірші про іншого,
Завмираючи при слові секс,
Витактовуючи смуток
У розмірі три чверті?
Ким ти так стомлений,
Самотньо смакуючи мате
В кав’ярні навпроти дому
З нічним життям
Самотнього хіпі?
І врешті:
кого ти з нас більше любиш -
мене чи смерть,
нанизуючи конфлікти на пам’ять
і гублячи ноти мажорні
на шестиструнній
банальності
нашого
співіснування?
:
"кого ти з нас більше любиш -
мене чи смерть,
нанизуючи конфлікти на пам’ять
і гублячи ноти мажорні
на шестиструнній
банальності
нашого
співіснування?"
:
Звичайно ! Адже набагато простіше написати змістовний гарно римований вірш, аніж вихлюпнути потік гострих оригінальних думок 
