Це є справжній крик душі. Так могла написати тільки зранена жінка, яка покаялась, або та людина, яка промовляє через Бога і хоче відвернути від найбільшої у житті трагедії, а не помилки (помилка - це в 100000000 разів слабо сказано).
Ми сьогодні були на хрестинах, я стала хресною мамою Анни- Станіслави.
Несіть своє слово і сійте серед майбутніх матерів і татусів.
Ви - молодець.Дякую!
Юрий Богатинский відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо!!!Очень приятно слышать такие слова!Здоровья вам и вашей крестнице!
Вибачте, Юрію, але на мене Ваш вірш справив страшне враження. Це не вірш, а страшилка в кращих голлівудських традиціях.
Але чи думали Ви, як тяжко жінці брати на себе відповідальність за народження дитини? Чи думали Ви, що народжуючи дитину жінка знає, що тим самим вона дає дитині і смерть в майбутньому, і безліч страждань протягом життя? Тим більш в наш час, коли ні суспільство, ні релігія, ні чоловіки (за окремими винятками) не поділяють з нею відповідальність за право дитини на щастя?
"Что для нас ценней всего на свете?
Наш подарок миру – наши дети.
Разве что-то может быть дороже?
Мир, ты счастлив? Что-то не похоже…" (Кузя Пруткова)
Юрий Богатинский відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я с вами согласен!Я никого не осуждаю - это жизнь.Наоборот хочу предостеречь и дать время подумать...
