Можна сміятися і засинати,
Плакати, пити і знову ридати.
Битися, рвати усе на шматки,
Й знову зшивати життя як латки.
Знов прокидатись вночі і кричати,
Клавіші мокрі від сліз витирати,
Стерти з душі твій портрет, як видіння.
Та чи заслужить Іуда спасіння?..
Ні, як і я...