Речить оборона : іди і дивись ,
І гніту і слабкостей своїх зречись .
Мов кам'яний ідол повстань із землі ,
Із піхов залізних витягуй шаблі .
Крокуй лиш вперед , не зорися на бік ,
Для того щоб мати - ти є чоловік .
Не втягуй себе у безглузді биття ,
За поступ потрібне не смерть , а життя .
Плануй та міркуй як удалий гравець ,
Не бійся й спинити чийсь стукіт сердець .
Тоді і збагнуться відверті мотиви :
Бороність керує , і розум , як сила ,
Тоді і настане потреба у русі -
Потонеш у кращенні міці спокусі .
Голосить наука : іди і дивись ,
Щоб мати щось краще - мовчи і учись .
Давно вже забулись часи стародавні ,
Коли був сильніше , як тільки кривавник .
Не втримаєш довго виплекану першість
Без грамоти справжньої в зверхність упершись ;
Не знатимеш ворога де відшукати
Без того , щоб думи навколишніх взнати ;
Та схибиш повівши так вірячих в тебе ,
Коли відкидатимеш чути потребу .
Як тільки зумієш свідомити більше ,
То вчуєш в собі щось сильніше й вільніше .
Як тільки почуєш душі свої голос ,
Впізнаєш знайомий величних пір колос .
Глаголить культура : іди і дивись ,
На стани минулі , зумій озернись .
Побачити витоки себе у тому ,
Що лиш пам'ятають , що ледве відомо .
Черпни , мов з криниці , оживельну воду ,
Пізнай небуття , що вродило природу .
Зумій зрозуміти , з'єднай неспівставне ,
Лиши сам кістяк од називного явним .
Вдивись у ту вісь , усотай з неї требне ,
Покинь усе темне , залиш там ганебне .
Коли над собою піднімешся в змісті ,
Настане той час і постане те місце ,
Коли упізнається в смутку та змога
Без котрої шлях твій не значе нічого .
Мовить держава : іди і дивись ,
Ширення волі здіймається в вись .
Живимось силами рідних джерел ,
Палимо пристрастей спільний костер .
Збираймо до купи всі наші скарби :
І сягнення дальші і близькі хліби .
В діяннях , лишимось безсмертними навіки ,
Своїх , що спонукали зміни в світі .
Тепер ми не довільна сума небуття -
Вдихнемо йдеєю натхненні , у нашу міць нове життя !
І прийде час новий благословенний ,
Що вже досягнемо мети , як незбагненний
Настане час , в якому втоне все , руйнуючись .
Тоді оновленой природи , незламного навіки роду ,
Нова ідея мовить : йди й дивись !
ID:
183591
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 13.04.2010 15:59:10
© дата внесення змiн: 13.04.2010 15:59:10
автор: Курка Аалямб
Вкажіть причину вашої скарги
|
пиши корочі вірші читати нудно
