Легенди і міфи, із давніх віків
В переказах жили, буяли.
Цікава історія є й про Зіньків…
І я розповім щоб ви знали!
Десь понад чотириста років тому
Закладено міста основу...
Коли захотілось Зіньку одному,
Спокійним життям зажить знову.
У юності бідний козак пережив:
І скруту, і зраду, й неволю…
В полоні турецькім він довго прожив,
І довго там мріяв про волю!!
На щастя Зінька, козАки ішли…
В місцях тих були випадково…
І викуп за нього всим гуртом дали,
Свободу отримав він знову!!
Коли ж в Україну козак повернувся,
Бажання з’явилось у нього:
«В прекрасній місцині оцій оселюся,
В місцині освяченій Богом!!
Збудую хатинку, а вслід ще одну…
Навколо є річка-підкова.
Не жити ж до старості геть одному,
Не чуючи доброго слова!»
Спочатку був хутір, а потім село,
А зараз квітуче це місто…
Що стільки митців Україні дало –
Талантів добірне намисто!!
Ось так заснували місто Зіньків!
І тому до цього момента...
Ми знаємо все це з переказів, слів,
Бо це... є зіньківська легенда!!!
Яка любов до свого міста!
Які бурхливі почуття :
Такі розніжені і чисті,
Такі ж безмежні, як життя.
На тебе , Валечко, чекають,
Вершини, слава і любов.
До людських душ ключі ти маєш,
Їх відчиняєш знов і знов.
V.A. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якби я справді ключик мала...
Як кажеш ти ось про менЕ...
То часу б я не марнувала..
І відчинила лиш одне...