Чи білим мкольором весна закриє небо?
Чи я малюю знов у снах журбу?
Я геть зморилася летіти в далечінь,
Де джерело натхнення віднайду.
Чи буде ніч кохати так, як завше?
Коли розбити банку фарби об асфальт?
Не закричу від болю, не поранять,
Коли у вену влиють свій метал.
Ци поцілунки зорі знов дарують,
Коли я плачу уночі , бо сумно?
Мов дим окутає мене кохання,
Та ліки вже від нього не врятують?
Чи я втечу колись від свого жаху?
Чи в темряві навік себе згубила?
Чи доживу колись до миті-краху,
Коли зізнаюсь - Я Любила...