Ми намагаємось владнати справи,
Державі не забудь віддати шану,
Для лінощів шукаємо підстави,
Не можемо прожити без обману…
Ми живемо, ув’язнені, в коробці,
Своїми ж злими почуттями,
Емоції піддаємо обробці,
Нещирі усмішки, відточені роками.
І навіть у думках, у мріях,
Не можемо зайти за рамки,
Живемо в запланованих подіях,
В душі у кожного – зачинені, ворожі замки.
Як не було б у світі складно,
У кожного свій вибір є –
Самотньо жити, падати на дно,
Чи нести по життю для всіх добро.