Народе мій! Що ж коїться з тобою!?
Куди поділась віра у життя?
Вільні у неволі, ославлені ганьбою...
Згадаймо війни предків за наше майбуття!
Вони боролись й волі досягнули
Пролили кров, шоб краще було нам.
А ми?Країну тупо розтягнули.
Кожен за себе. Кожен лиш сам на сам.
Плаче Шевченко, дивлячись із неба.
Плаче Франко, поглянувши на нас.
Плачуть, бо знають - України нам не треба.
Діди забудуться, прийде мабуть той час!?
Українське перевелось коріння
Ми вже забули про традиції свої,
А далі що? Із нашого насіння?
О, Україно! Мутанти ми твої...
дуже влучно сказали про "мутанти", українці вироджуються в Україні, багато вже виродилися .
під словом "українці" я розумію усіх людей що мешкають тут. хоч найбільше болить за мій народ.
Ярина Яра відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за коментар. приємно, що хоч одна людина сприйняла мій вірш без сміху.