В стакані білая вода,
Ворушиться ніби жива.
То крепке зілля - водяра,
Як вип’єш лізиш як примара.
Непотрібно забагато пити,
Бо менше будеш жити.
Та п’ють, пили і будуть пити,
Не можуть без цього жити.
Звичка шкідлива ввійшла в моду,
Нема чого втрачати нашому народу.
Хоч якось себе розвеселяють
Рачкують або співають.
Стаканом горе не залити,
Не треба так багато пити.
Тому, що мусимо жити
І краще щось творити.
Як не собі то дітям нашим,
Замисліться над вчинком вашим.
Поки кінець ще не прийшов,
Як місяць зійшов,
Над свіжими могилами,
Куди занесла вона вас крилами.
Яка біла подивись,
А робить чорного чоловіка
Подумай, спинись
Поки ти ще не каліка…
2000