Знаєш,єдиний слухач сповідей моє душі - золота рибка в акваріумі - твій подарунок.Я зовсім не змінилась:як і колись ні з ким не ділюсь своїми проблемами,переживаннями,нікого не впускаю в душу.Ти був правий,я дійсно боюсь здатись слабкою та вразливою.Зараз це стало моєю власною формою шизофренії - жити наодинці з собою,не потребуючи більше нікого.Єдиним,хто якось міг мене вилікувати,був ти.Але ти пішов...Пам'ятаєш,як змушував мене вивертати тобі душу,казав,що мені одразу полегшає?Ти був єдиним,кому я довірилась,єдиним,хто знав про мій страх перед майбутнім.Лише тобі я розказала,що,мабуть,обрала не ту професію,що більше немає сил займатись тим,що не до-душі.Твоя відповідь змінила моє життя назавжди.Знаєш,багатьом досі здається безглуздим той мій вибір,ніхто,чуєш,ніхто не розумів мене так як ти.Та я ні про що не шкодую,ти навчив мене жити,так як того хотіла я ,а не так,як хотіли за мене інші.
Моє життя вже не було тривіальним,нудним,я перестала брехати собі,ти зумів змінити мене.
Самотніми вечорами часто згадую дні,які провела з тобою:наш Новий рік - ми вдвох у тому затишному будиночку із білим каміном,далеко від галасливого міста;мій день народження,ти здійснив мою заповітну мрію - я побачила Амстердам,а ще подарував той букет із 203 білих тюльпанів - моїх улюблених квітів.Та будь-який інший день з тобою не був анітрохи гіршим.Пам'ятаєш,як всі казали,що ти згубив мене,віддалив від близьких.Вони були праві,коли ти був поруч - у мене було все.
Знаєш,в той день,коли ти пішов від мене ,моє життя в раю закінчилось.Я в останнє вдихнула твій аромат,глянула в твої щирі очі,щоб саме таким тебе і запам'ятати,бо знала,що більше не зустрінемось.А далі були безсонні ночі,істерики,крики,розпач.Коли зрозуміла,що треба жити далі,то змінила квартиру,яка так нагадувала про тебе,спалила всі фото,де був ти,змінила парфуми,які ти так любив,навіть почала палити.І знаєш,я знову стала такою як колись,я знову захворіла,але вже нікому не дозволю себе вилікувати.Певно,мені судилось жити з цією хворобою.Тепер до неї додалось ускладнення при лікуванні - кохання до тебе,непоборне,безкрає кохання.Пишучи тобі цей лист,який може і не дійде до тебе,я зрозуміла,що,якби мала вибір,то незважаючи на все,хотіла б,щоб ти зустрівся мені в житті.Бо,хоч і не надовго,але ти дав мені відчути,що таке справжнє кохання,заради якого,ми всі повинні жити.
ID:
231942
Рубрика: Проза
дата надходження: 29.12.2010 17:55:57
© дата внесення змiн: 29.12.2010 17:55:57
автор: Самотня душа
Вкажіть причину вашої скарги
|
