Коли я лягаю спати, мені іноді доводиться затуляти вуха, бо я чую як гаснуть зорі. Вони не стираються об слої стратосфери і не перетворюються на малесенькі піщинки, їх ніхто не заливає водою як на пожарищі. Вони гаснуть просто, як ліхтарики: фіть... і немає зорі! І не вімкнеш її потім вдруге, втретє... Вже назавжди як згасла. Тож бережіть свої зірки і нехай вони не гаснуть!... або ж працюють від батареї з вашої душі: може не так яскраво, але завжди видно, що там лишилось. Закарбуйте зірки у всесвіті. Свої зірки. У своєму всесвіті.
21.02.11
23:17
