Волны изорванной рябью меняют лица.
Я затаила желание в горле щуки.
Если б тебе разрешила - ты б стал частицей
Речи, служебной, чтоб в слово проситься стуком:
Чьей-либо, теми ли...темы для разговоров -
Точно гудящее жерло подводных взрывов.
Я бы тебе разрешила... Но лунки скоро
Льдом обездвижены будут. А в мыслях сыро.
Хриплый, истоптанный кашель шагами выбран
Весь, подчистую, до донца. Пойму случайно:
Руки упрямо и долго, но - пахнут рыбой,
Вот плавниками взмахнут и совсем отчалят
В бурное море клокочущих звуков. Трогай
Каждую букву - ей место во мне найдется.
Если б был выбор - то я бы была предлогом:
Так без меня ты не смог бы смотреть на солнце.
Вибач, що покривлявся. Це щобТи не думала, що я пишу рожеві і наївні віршики.
Я люблю гратися в віршованій формі.
рАДИЙ ЗНАЙОМСТВУ. цІЛУЮ. з СВЯТАМИ.
тВІЙ кАЛУШ.
plmn відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
кривляйся на здоров"я, якщо це справді буде смішно! зі святами - взаємно!
Бачу, бояться відвідувачі коментувати.
А я спробую навіть більше.
Лови:
Я б тобі дозволила,
Не проста це штука,
Плисти верховодкою,
Може й карасем,
Оком поневолила,
Я як хижа щука
Не тебе знедолила,
А ковтнула все.
Навіть не з охоткою,
А сліпа привичка,
Просто так, по службі
Ні про що розмова,
Віддає ікоткою
Шовкова травичка,
Хто шукає дружби
Буде вжитий знову.
Пахне доля рибою,
Букви гуталіном,
Плавники у щуки
Повні хижих сил,
Перевірю дибою,
Клина виб’ю клином,
А кохання звуки
Розітру на пил.
plmn відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
kalush, я в ауті! певні співзвучності взагалі мене кинули під стіл на обидві лопатки)))
дякую, я дуже сміялась...