А ввечері все стане чорно-білим..
І на чужу бруківку впаде ніч..
Ще один день буде перегорілим..
З сотнями клятв..мільйоном протиріч..
І я піду..не в свою ніч піду..
Сама-сама..без зайвих сентиментів..
І шум машин..тінь сотень "я люблю"..
Заглушить звук моїх аплодисментів..
Холодні сквери..вітер у волоссі..
Глуха самотність..протяг від образ..
Все так сплелось..в куплети стоголосі..
Все так прийшло..нав"язливо..нараз..
Черговий день безпечного життя..
Немов сірник..недосконала лампа..
Перегорів..
У сонцях ліхтарів..
Лишилось світло..тінь німого вампа..
У Львові ніч..я втрутилася в неї..
Якісь слова ще досі не забулись..
Як грішниця посеред райської пустелі..
Або постелі..
Мої сни не збулись..
