Закрити очі руками,
забути, що було між нами,
стерти спогади усі,
забути тебе, у всій твоїй красі.
І як же я жалію,
про те, що не зумію,
сказати все як є,
і що це справді не моє.
Ти так мене до себе пригортаєш,
що серце забираєш,
вогонь в мені палає,
і з розуму мене зведе,
всі барєри подолає,
і шізащо не підведе...
