Буває так, що боляче душі,
Але вона не плаче, все стерпить.
І хоч змінились пори року на дворі,
А все болить, а час летить.
А час летить, а біль все не зникає,
Здається з часом глибша стає рана.
Здається, більш не покохає,
Та все надіється на новий світлий ранок.
Та все чекає нового кохання,
Цих ліків зараз так не вистачає.
Та вже не здійснюються мрії і бажання,
Хоч кожен день у неба це прохає.
Буває так, болить душа і все.
Болить собі тихенько і страждає.
І знає, що ця біль вже не пройде,
І прикро, що вже більш не покохає.
