Віддатись тобі...
Віддатись від краплі, до слова,
В твоїй самоті втопити свою самоту,
В твоїй глибині свою глибину загубити
І бути в тобі. І бути собою в тобі.
Розбитись на друзки,
На скалки, на крихти, на порох.
По скронях, по жилах повзти в твої думи і сни
І снитись тобі, і снитись собі у вівторок,
Бо в середу піст, а в мене нема середи.
Спалити себе,
Втекти мов вогонь у повітря,
У простір свободи, обмежений стінами грат.
Ти хочеш щоб я став вітром на схилі дороги.
Я попіл, туман, я осінній озлоблений град.
Я буду таким
У тобі, у вівторок, сьогодні,
Я буду таким у своїй і твоїй глибині.
Я можу втекти, згоріти, розбитись на друзки.
І можу віддатись. І можу... Змінитися – ні.
Ого,яка самозреченість і водночас зухвальство:"Змінитися-ні."Ні-і крапка!!!Неперевершена поезія-стільки мужності,наснаги і пристрасті!..Дійсно по-чоловічому!
Василь Кузан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00