Без зрадливих сліпих метафор.
До кінця всі мінливі ролі.
Не пасують небесним арфам
Різкі ноти німого болю.
Не пасує крихким присягам
Мовчазна, вередлива вірність…
На прицілі трима зневага
Тисячі разів вбиту ніжність.
У насмішці заключних партій
Не пасує тобі лишиться…
Пам’ять твердо стоїть на варті
В безвідмовній моїй в’язниці.
В обіцянках кричить відраза
Крізь акорди мінорних терцій,
Не пасує пекельним фразам
Бути світлом людському серцю.
Світ стомився шукати винних –
Не пасує йому. Не треба.
Мабуть, варто сходить на цвинтар –
Там лежить моя віра в тебе.