Чому так неочікувано згадав про мене?
Чого чекав увесь цей довгий час?
Хіба незнаєш:це нічого неповерне?
Не готувала доля ще один повторний шанс.
Чому ти думаєш,що все я пам’ятаю?
Чому невіриш,що живу іншим життям?
Тобі сказала,що назавжди відпускаю,
А ти даруєш волю заржавілим почуттям.
Чому до мене «мила» промовляєш?
Чому для тебе звичні ці слова?
А як закінчилось усе ти пам’ятаєш?
Нажаль не чув,як розбивалася моя душа…
Чому ти пишеш скільки слів нестерпних?
Чому повинна все читати я?
Навіщо сповіть у рядках безсмертних?
Невже це знов твоя брехня?
Чому згадав мене?Чому саме сьогодні?
Чому ти заявився у моє життя?
В моєму щасті ані краю,ні безодні,
А ти кидаєш на вітри слова.
